Процес прощання з померлим в ісламі суворо регламентований релігійними нормами. Опис того, як хоронять мусульман за всіма правилами, міститься в хадісах і працях ісламських вчених. Однак сучасні звичаї іноді розходяться з істинними приписами шариату, що може призвести до помилок у проведенні обряду. Саме тому важливо спиратися на перевірені знання, щоб вшанувати пам'ять покійного належним чином і не скоїти неприпустимих дій.
Коли стає зрозуміло, що людина наближається до смерті, її родичі повинні проявити особливу увагу. Помираючого слід покласти на правий бік обличчям у бік Кібли. Якщо це неможливо, голову піднімають так, щоб обличчя було спрямоване в потрібну сторону. Згідно з Сунною, рекомендується нагадувати помираючому про шахаду, однак змушувати його вимовляти її не можна. Правильне положення тіла перед смертю символізує прагнення душі до святого напрямку. Ці дії є частиною духовної підготовки до переходу в інший світ.
Одразу після смерті покійному мусульманину закривають очі, підв'язують щелепу і знімають одяг. Тіло укладають на підвищення, щоб забезпечити дотримання гігієнічних і ритуальних норм. На живіт можна покласти щось важке, щоб запобігти здуттю. Усі ці кроки виконуються з повагою і точно за ісламськими приписами. Окрему увагу приділяють дотриманню чистоти, адже в ісламі вона має велике значення не тільки за життя, але й після смерті.
Перед похованням тіло обов'язково піддається ритуальному омиванню — гуслю. Омивання чоловіка повинен проводити чоловік, жінку — жінка, за винятком випадків, коли дружина може зробити гусль над чоловіком. Якщо виконання гусля неможливе, дозволяється таяммум — омивання чистим пилом. Особливе правило стосується шахидів — їх не омивають. Ці дії входять до числа обов'язкових: омивання, саван, джаназа і поховання. Саме вони забезпечують повне виконання ритуалу прощання з мусульманином.
Саван, або кафан, — обов'язковий елемент одягу покійного. Чоловіка загортають у три шари: ліфафу, ізар і каміс. Жіночий кафан включає п'ять елементів, включаючи хімар і хіркі. Ці деталі забезпечують повне покриття тіла та відповідність традиціям. Перед тим як загорнути тіло, його обтирають тканиною і умащують пахощами. Померлих дітей, які не подавали ознак життя, загортають без читання молитви. Обертання символізує покору Аллаху і повагу до тіла померлого.
Молитви за померлого — найважливіша частина мусульманських похорон. Джаназа здійснюється стоячи, без поясних і земних поклонів. Присутній возносить чотири такбіри, супроводжуючи їх читанням сури Аль-Фатіха, благословенням пророка і молитвою за померлого. Після останнього такбіра вимовляється загальний дуа. Самогубці, як правило, хороняться як мусульмани, але молитву за них імам може не читати. За мертвонароджених молитва не читається взагалі. Читання джаназа-намаза — це колективне обов'язок, який виконується в присутності громади.
Після завершення молитви тіло переносять на ношах до місця поховання. Чоловіки, що супроводжують покійного, отримують подвійне винагородження, якщо залишаються до кінця. Жінкам участь у процесі не рекомендується. Під час перенесення слід уникати розмов і дотримуватися тиші. Ноші повинні бути накриті тканиною. Присутні можуть йти перед ношами, з боків або ззаду. Цей етап супроводжується шанобливим мовчанням, щоб підкреслити важливість моменту. Дотримання порядку під час похід має глибоке духовне значення.
Могилу готують так, щоб вона мала достатню глибину і ширину, здатну захистити тіло від зовнішнього впливу. Тіло опускають на правий бік, обличчям до Кібли, а щока прижимається до землі. Якщо можливо, роблять нішу в стінці могили (ляхд), куди і поміщають покійного. При спуску вимовляють: «Бісмі-Лляхи ва ‘аля суннаті расулі-Лляхи». Після опускання яму засипають землею. Допускається допомога близьких у цьому процесі. Сама могила повинна бути не високою, не прикрашеною і без написів — таке приписує шариат.
Співчуття родичам слід висловлювати протягом трьох днів після похорону. Пізніше нагадування про горе вважається небажаним. Повторні візити та трапези на пам'ять про померлого відносяться до нововведень і не заохочуються ісламом. Більш правильним є молитва за душу покійного і благі дії від його імені. В ісламі померлий продовжує отримувати нагороду за добрі вчинки, скоєні його рідними. Ці дії підтримують духовний зв'язок між живими та пішлими.
Розповсюджені звичаї відзначати 3, 7, 40 або 52 дні після смерті не мають підстав у шариаті. Подібні традиції, включаючи застілля та спеціальні молитви в певні дні, вважаються бидгатом — релігійним нововведенням. Істинна допомога померлому полягає не в обрядах, а в щирій дуа. Пророк не велів влаштовувати подібні заходи, і в хадісах немає згадок про подібні практики. Отже, слід спиратися на Сунну і уникати додаткових ритуалів, що не мають підтвердження в ісламі.
Згідно з ісламськими приписами, на кладовищі не можна голосно плакати, кричати, читати Коран вголос чи здійснювати поклоніння. Не дозволяється встановлювати світильники, писати на надгробках або прикрашати могили. Також забороняється садити дерева, поливати квіти та споруджувати споруди на місці поховання. Жінкам відвідувати кладовища не рекомендується, особливо часто. Такі обмеження захищають від надмірної емоційності та зберігають духовний сенс місця спочинку. Могила — місце тиші і роздумів про вічність.
Мусульманські похорони значно відрізняються від ритуалів в інших конфесіях. На відміну від традицій, де використовується труна і зберігаються мощі, в ісламі тіло загортають у саван і опускають прямо в землю. Кремація суворо заборонена. Не допускаються також косметичні процедури та розтин. Кожен етап — від омивання до засипання могили — має особливий духовний сенс. Правила ісламу спрямовані на скромність, повагу і дотримання волі Аллаха. Це відображається на всьому процесі прощання.
Знання того, як правильно проводити мусульманські похорони, важливе для дотримання приписів віри. Дотримання Сунни, виконання обов'язкових дій і уникнення нововведень — основа правильного прощання. Покойний заслуговує на повагу, виражену через чистоту, молитву і скромність. Такі похорони допомагають живим усвідомити суть бренності життя і спрямовують їх до праведного шляху. Істинна турбота про душу померлого — це дотримання волі Аллаха в кожній деталі поховання.
Багатьох цікавить, у яких випадках проводиться процес вилучення тіла з могили. Саме поняття ексгумації передбачає офіційне розкриття місця поховання та подальше вилучення останків для виконання юридичних, медичних або організаційних завдань. Така процедура вимагає суворого дотримання правил, включаючи підготовку документів і отримання відповідних дозволів.
Читати далі
Коли мова йде про ритуальні об'єкти, важливо розуміти, що крематорій — це спеціалізована будівля, де здійснюється процедура спалювання тіл померлих. Подібні установи зазвичай розміщуються на відстані від щільної житлової забудови. Незважаючи на це, питання безпеки для оточуючих викликає інтерес у багатьох. У статті ми розглянемо, наскільки дійсно небезпечно жити поруч із таким об'єктом і які заходи застосовуються для захисту людей та природи.
Читати далі
Традиція приносити квіти на церемонію прощання з померлими має давнє коріння. В різні часи рослини використовувалися для символічного супроводження душі померлого в інший світ. Сьогодні букети виражають найрізноманітніші емоції — скорботу, повагу, любов і подяку. Правильний вибір квітів важливий не тільки за етикетом, але й для того, щоб відобразити глибоке ставлення до померлого.
Читати далі