Як проходять похорони за єврейськими традиціями
Особливості та значення єврейського похоронного обряду
Серед різних релігійних традицій похорон євреїв вирізняється особливою скромністю та строгістю. В юдаїзмі прийнято вважати, що кожна людина рівна перед Всевишнім, незалежно від її статусу за життя. Ця ідея особливо проявляється під час поховання. Саме з цієї причини тіло померлого обгортають у полотно або простий одяг, а поховання проходить без зовнішньої розкоші. Для прощання використовується проста дерев’яна труна, в яку насипають жменю землі. Такий підхід підкреслює повагу до душі покійного та суворе дотримання релігійного закону.
Підготовка до похорону: перші дії після смерті
Одразу після смерті близької людини в домі покійного відбуваються певні дії. Присутні накривають посудини з рідинами, що вважається захисним заходом. Родичам померлого слід дотримуватись встановлених правил. Один із них має перебувати поруч із тілом і читати псалми. Також важливо якнайшвидше розпочати ритуальне обмивання тіла. Воно проводиться з використанням холодної води та особливого порядку. Важливою частиною підготовки є облачення в тахріхім — традиційний саван або скромний повсякденний одяг. Питання кремації в юдаїзмі не стоїть — вона категорично заборонена.
Етапи єврейського похорону: від обмивання до засипання могили
Обмивання та облачення тіла
Ритуальне обмивання тіла є найважливішою частиною обряду. Цей процес здійснюється виключно членами особливого братства — Хевра кадіша. Тіло встановлюється вертикально і обмивається трьома відрами води. Якщо є рани, кров із них збирається, оскільки в юдаїзмі вона вважається священною і має бути похована разом із тілом. Після обмивання тіло облачається в чистий, але ношений одяг. Обов’язкова умова — скромність і простота. Труна використовується лише тому, що цього вимагають санітарні норми. Усередину насипається жменя землі, що символізує повернення до праху.
Прощання та перенесення тіла
Церемонія прощання проходить із закритою кришкою труни. Це робиться з поваги до померлого, щоб уникнути обговорень зовнішнього вигляду тіла. Бальзамування та косметичні процедури не допускаються. До самого поховання один із родичів має перебувати біля тіла. На кладовищі труну несуть члени Хевра кадіша. По дорозі до могили робляться три зупинки як знак поваги. Над могилою читається молитва Кадиш, яку зазвичай промовляє старший син. На завершення присутні по черзі засипають яму, не передаючи лопату з рук в руки — її встромляють у землю після кожної черги.
Заборони та дозволені дії під час похорону
Під час єврейських похорон існують суворі обмеження. Не можна залишати тіло наодинці, поки не відбудеться поховання. Хоронять у найближчу добу після смерті, за винятком суботи та релігійних свят. Кадиш та інші молитви читаються у визначені дні. Також заборонено класти в труну прикраси або особисті речі. Померлого не прикрашають макіяжем чи парфумами. Такі правила зумовлені прагненням до максимальної простоти, яка вважається проявом поваги до душі покійного та рівності всіх перед смертю. Ці обмеження супроводжуються глибоким духовним змістом.
Прикмети та традиції єврейських похорон
Традиції єврейських похорон пронизані символізмом. Так, усі рідини в будинку, де сталася смерть, накривають. Це пов’язано зі стародавнім повір’ям про присутність Ангела Смерті. Після кладовища прийнято мити взуття та перевертати його підошвами догори. Квіти на могилу не приносять, замість них залишають камінці, що символізують пам’ять. Жалобний одяг розривають — обряд називається кріа. Розрив робиться вручну: по батьках — зліва, по інших — справа. Жінки також дотримуються цього звичаю, виявляючи скромність. Ці дії мають духовне навантаження та підкреслюють близькість до втрати.
Жалоба в юдаїзмі: чотири стадії скорботи
Єврейська жалоба включає чотири періоди. Перший етап — онен, від моменту смерті до поховання. У цей час родичі не беруть участі в молитвах і зосереджені на підготовці до похорону. Наступний період — шива, перші сім днів скорботи. Родичі не залишають дім, не змінюють одяг, не розважаються. Потім настає шлошим — місяць жалоби, коли дозволені гігієнічні процедури, але не стрижки чи відвідування урочистостей. Останній етап триває рік і дотримується лише за батьками. Протягом цього часу заборонені свята та гучна музика. Таким чином виражається глибока повага до пам’яті померлого.
Помінальні обряди та дні пам’яті
Юдаїзм забороняє влаштовувати поминки в день поховання. Замість цього родичі споживають «Трапезу Співчуття», що складається з круглих страв, таких як яйця або булочки. Ці продукти символізують Вічність. Молитви, зокрема Кадиш, Іскор і Аскара, читаються у визначені дні року. Особливе значення має річниця — йорцайт. Напередодні запалюється свічка, яка горить до заходу наступного дня. У цей день згадують покійного, читають Тору, роздають милостиню. Такі традиції підкреслюють важливість духовного зв’язку з душею померлого та зберігають пам’ять про нього в родинному колі.
Надгробок і відвідування кладовища
На єврейських кладовищах встановлюють мацеви — прості вертикальні плити з написами на івриті. Згідно з традицією, на пам’ятнику не зображують людей, тварин чи фотографій. Допускається скромний орнамент. Надгробок може бути встановлений як через тиждень після похорону, так і через рік. Під час відвідування могили прийнято молитися, згадувати добрі справи покійного та залишати камінець на надгробку. За один візит відвідують лише одну могилу. Такі звичаї підкреслюють поважне ставлення до померлих і закріплюють духовний зв’язок між поколіннями в єврейській традиції.
Висновок
Похоронні обряди в юдаїзмі пронизані глибоким змістом. Скромність церемонії, суворість ритуалів, увага до деталей — усе це підкреслює повагу до душі померлого. Підтримка близьких, читання молитов, дотримання жалоби та відмова від показного прощання формують цілісний підхід до відходу людини з життя. Повага до пам’яті покійного виявляється не в розкоші, а в дотриманні традицій. Розуміння того, як ховають євреїв, дозволяє пройнятись духовним змістом цих дій і віддати останню шану з належною пошаною та смиренням.
Читайте також:
